ВЕСНЯНИЙ СПІВ ЗЕМЛІ

Мета: вчити дітей бачити красу, спостерігати за природою, дивува­тися і захоплюватися нею. Розвивати інтерес до природи і виховувати турботливе ставлення до довкілля.

Обладнання: альбоми, фарби, олівці, репродукції картин про природу.

Учитель. Діти, яка зараз пора року? Які зміни відбулися в природі? (Відповіді учнів.) Давайте розглянемо репродукції картин про приро­ду. (Розглядають репродукції картин про прихід весни, розповідають, що на них зображено, і висловлюють свої враження.)

Наша земля пробуджується від зимового сну. Взимку вона міцно спала під сніговою ковдрою. І було скрізь тихо-тихо. Як ви гадаєте, чому взимку в природі дуже тихо? (Відповіді учнів.) Летів беззвучно білий сніг, усе вкривалося пухнастим інеєм. Тихесенько сиділи пташ­ки на гілках дерев. Не до співу, коли холодно та голодно. Та ось березень на порозі, час пробуджуватися. І справді, прийшов березень і стало світліше. День збільшився, ніч стала коротша. І хоча вночі ще холодно, сніжок випадає, проте вдень сонечко вже припікає. А які звуки можна почути в березні? (Відповіді учнів.) Крапотить з дахів весняний передзвін краплин, біжать з-під снігу веселі струмочки талої води. Все оживає. Це перший весняний спів землі. Земля починає співа­ти. Вона прокидається.

Учень.      

Холодом, морозом дихала зима,

Із-за хмари сонця не пускала.

Та кудись поділася - уже нема,

А весна ось вісточку прислала.

Стало світле небо в синіх кольорах,

Сонечко ось лагідно сміється.

І течуть струмочки весело в ярах,

І таким приємним світ здається.

Хоч не раз вночі вертається зима

І частенько снігом посипає,

Але вдень тепленько, холоду нема,

І струмочок весело співає.

Березень прийшов, куди ж тепер зимі?

Треба їй далеко десь втікати.

Квіти пробиваються, ростуть самі,

Бо прийшла пора їм зацвітати.

Учитель. Усе в природі має свій час. Ось і весна прийшла у бе­резні. І хоч її перші кроки ще несміливі, та вже видно по всьому, що час зимі на спочинок. Діти, скажіть, чи відразу відступає зима? (Відповіді учнів.) Зима ще пручається, відступати не хоче. То сніжку підкине, то морозець нашле, то холодним вітром задує. Однак це вже ненадовго. Ніхто не сприймає витівок зими всерйоз, бо земля наповнилася весня­ними трелями.

Учень.      

Земля прокинулась від сну

У ніжнім сонячнім промінні

Й стрічає радісно весну...

І линуть скрізь пісні чарівні,

Усе звучить, співає все.

Летять у небо звуки ніжні,

Весна летить, любов несе.

Течуть струмком замети сніжні,

Співає ліс на всі лади,

Із полем вітерець співає.

Й струмочок талої води

Свій голосок веселий має.

В довкіллі все, усе звучить,

Співає, свище і лунає,

Дзвенить, шепоче, дзюркотить

Земля весну п'янку стрічає!

Учитель. Діти, ви чули, як співають весняні струмочки? (Відповіді учнів.) Кожен з них співає чудову пісеньку весняної талої води. А ось іще звуки: кап-кап, кап-кап... Це бурулька зігрілася на весняному сонечку і від щастя почала танути. Це вона співає весні свою пісню. Ось маленька синичка весело запищала! Вона також зустрічає весну і радіє, що пережила страшну зиму, тому і співає. А онде горобці купа­ються в калюжі, весело цвірінчать, і їхню пісеньку слухає весна.

Учень.  

Пригріло сонечко, й за мить

Чарівні зміни відбулися:

З-під снігу ось струмок біжить,

І верби цвітом одяглися.

Водою виповнилось все:

Річки, озера і ставочки.

А воду ще струмок несе

На болота, в поля, в лісочки.

Вода вирує і біжить

І щедро землю напуває.

Весна спішить, весна летить,

Земля закохано співає!

Учитель. Весна поспішає на землю. Адже стільки роботи є на землі, і все треба встигнути зробити за короткий березневий час. Чи знаєте ви, яку роботу має виконати весна? (Відповіді учнів.) Усі сніги і лід на водоймах розтопити, напоїти щедро землю, щоб вона давала добрі вро­жаї, вербу вбрати в котики.,, А ще звуками наповнити рідні простори, пташок з вирію повернути до своїх гніздечок. Весняний день клопіт­кий, багато треба встигнути, бо ж земля чекає! А ще горбочки прогріти, щоб перші квіти зацвіли і нас порадували.

Учень.    

Струмком з горбочка збіг сніжок,

А землю сонечко прогріло.

Тут виліз паросток-вершок,

І сонечко його розкрило.

Всміхнулась квітка чарівна,

Бо ж днина тепла і погожа.

Це мати-й-мачуха ясна,

Жовтенька і на сонце схожа.

Учитель. Дуже мінливий перший місяць весни - березень. Лише встигай спостерігати за ним. Які зміни можна спостерігати в березні? (Відповіді учнів.) Ще в затінку почорнілий сніг лежить, а на сонечку - квітка жива! Ще вчора у синьому небі лише хмарки плавали, а ось уже й перші пташки повертаються додому і піснею звеселяють рідні про­стори. Звучить земля, співає весняну пісню радості!

Учень.   

Березеньку-березню чарівний,

Мій мінливий місяцю весняний!

Ще зима вертається, сніг летить,

А з-за моря пташечка вже спішить.

До гніздечка рідного, в рідний край,

Тож дорогу, березню, розчищай!

Ще вітри холоднії в полі дмуть,

А підбіл та проліски вже цвітуть.

Ще й мороз вертається, холодить,

А весна красунечка вже летить.

Ой, у неба в березні - синій цвіт,

Всюди звуки й пахощі - дивний світ!

Учитель. Дивний і чарівний наш світ. У ньому стільки краси та радості, що встигай лише придивлятися, прислухатися і захоплюватися його чарами, особливо навесні, коли такі незбагненні пахощі! Діти, а чим пахне весна? (Відповіді учнів.) Так, вона пахне свіжістю, квітами, травами і казкою.

Учень.     

Яке яскраве сонце навесні!

А неба синь! А пахощі які!

Синичка вже заспівує пісні...

Струмочки по землі біжать дзвінкі.

Підбілу квіти - сонечка малі -

Голівки жовті підняли - цвітуть!

На горбиках прогрітої землі

Вони повсюди весело ростуть.

Бо вже весна! І сонечко, й тепло!

А скільки світла, радості, пісень!

Вже де-не-де пробилося зело...

В природі зміни кожен-кожен день.

Учитель. День за днем, день за днем... Нові радощі, нова пісня народжується. То одні пташки прилетіли, за ними другі. Чи знаєте ви, діти, які пташки прилітають у березні? (Відповіді учнів.) Земля щедро наповнюється звуками, співає. А як не співати, коли навколо стільки сонця і тепла!

Учень.     

Летять пташки, вертаються додому

Через моря і гори, і поля.

Шукають рідну стежечку знайому,

Де їх гніздечка й рідная земля.

Вони летять, щоб діток народити,

І щоб малят поставить на крило,

Щоб рідну землю співом звеселити

І оспівати радість і тепло.

А потім знов у теплий край летіти,

Щоб лиш, надія в серденьку жила.

Бо як холодну зиму пережити,

Як тут нема ні їжі, ні тепла?

Учитель. Ще трішки часу і земля залишиться без снігу. Тепер вона прогрілася, парує, чекає людських рук, щоб обробили і засіяли її добірним зерном. Які культури сіють навесні? (Відповіді учнів.) Для того є все: тепло і волога. А луки вкрилися квітами. І щодня усе нові й нові квіти з'являються на них. їх стільки, що й не перелічити!

Учень.

Сніг зійшов. І вже земля парує,

Дихає і впивається теплом.

На горбочках радісно квітує,

А вночі вже спить весняним сном.

Бачить сни зелені і чарівні,

Сонечко привітне і дощі.

І народжуються мрії дивні

В сподіваннях радісних вночі.

Учитель. А весна йде, не зупиняючись ні на мить. Уже зима не повернеться, скінчився її час. Тепер скрізь квітне весна, вбираються у пишний цвіт луки, поля, ліси. Які дерева зацвітають першими? (Відповіді учнів.) Усе цвіте, росте, буяє і наповнюється ароматом ніжних квітів. Як гарно навесні!

Учень.  

Весна іде на землю знову —

Чарівна, дивна, запашна.

Приносить радість і обнову,

І квіти, і пісні вона.

Усе довкола зацвітає,

І дише сонечко теплом.

У лісі пташечка співає,

І вишня квітне під вікном.

Учитель. Весна напрочуд гарна. Вона робить справжні дива. Не тільки вбирає довкілля у чарівні квіти та розкішну зелень, а й з людь­ми творить чудеса. Бо людина, спостерігаючи та милуючись природою, сама стає кращою. Вона ще більше починає цінувати своє життя і навко­лишній світ. А ще весна - чарівниця.

Учень.     

Сади цвітуть та пелюстки скидають

І за вікном весняна заметіль.

Пісні пташині весело лунають,

І линуть пахощі приємні звідусіль.

Така весна, як дівчина вродлива,

Така весела, ніжна, запашна!

І стільки цвіту, зелені і дива,

Така чарівна, радісна весна!

Учитель. Прислухайся до звуків землі навесні. І ти закохаєшся у рідну землю всім серцем. Бо хіба можна не любити чарівну пісню соловейка в гаю чи дзвінку пісню жайворонка в полі? Поглянувши на небо, бачиш маленьку цяточку в небі. Це жайворонок. І чим вище він підноситься в небо, тим дзвінкіша його пісня. А он уже й ластівки прилетіли і чути їхній спів зранку до ночі. А скільки ще дивних і чарівних звуків можна почути навесні у полі, в лісі, у парку і в місті! Це співає весна. Вона добре попрацювала і плавно переходить у літо-літечко. А в літа свої принади. Тільки вчися бачити красу і милуватися приро­дою, умій берегти і охороняти її. І тоді природа стане тобі добрим другом. А зараз кожен з вас спробує намалювати улюблений весняний пейзаж. (Діти малюють весняний пейзаж.)