ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ БІБЛІОТЕК

Сценарій  виховного заходу

Бібліотекар: Доброго дня, шановні присутні та гості нашого свята! Сьогодні ми зібрались у цій святковій залі з нагоди професійного свята – Всеукраїнського дня бібліотек.

Ведучий 1:

Сьогодні свято храму книг,
Бібліотеки славне свято.
Зібрались ми у залі цім,
Щоб теплих слів сказать багато.

Щоб возвеличить до кінця
І щоб віддати щиру шану
Усім, усім працівникам
Що відкривають двері храму.

Що в наш такий нелегкий час,
Знайшли до кожного стежину
І зацікавили дитину,
Яка пішла у перший клас.

Ви віддаєтесь до кінця
За це Вам дуже вдячні люди.
Без книги, без бібліотек
У нас майбутнього не буде!

Ведуча 2: Ріднити людей з книгою, відкривати їм красу і силу слова, - що може бути достойнішим? Бабине літо і свято великого, духовного багатого колективу бібліотечних працівників!
Скільки в стінах бібліотек переплелось людських долонь, скільки збережено і упорядковано книг!
Ведуча 3: Хтось із мудрих сказав: „Бібліотекар – це не професія, а стан душі”.
Для кожної освіченої людини, бібліотекар – це насамперед творча особистість, яка безкорисливо, щедро з повною віддачею служить суспільству, читачеві.
Ми служимо людям у світському храмі
І совість століття пронизує нас.
а мудрість і правда розтоплять і камінь
Все – людям, життю, і ніщо про запас!
Ведуча 1: І сьогоднішнє свято – День бібліотек – довгоочікувана данина великому внеску бібліотек у культуру та науку нашої країни.

Бібліотека... Тиша.. Століття...
Тут книги розумні спокійно живуть
У тихій величній світлиці,
А двері широко відкриті ведуть
До знань золотої скарбниці.
Герої романів, легенд, повістей,
Тут радо говорять із нами.
В книжках – відкриття всіх великих людей,
Думки, що хвилюють віками.

Ведуча 1: Давним давно людина почала збирати книги. Багаті правителі вважали за свій обов’язок та честь мати при своїх палацах бібліотеки. Ще і слова такого не було „Бібліотека”, а зібрання книг уже існувало. Послухайте, як вони називалися „Пристанище мудрості”, „Аптека для душі”, „Дім корисних порад ”.
Ведуча 2: Бібліотека – древня і вічно юна оселя людського розуму. Все життя всесвіту зосереджено у цьому магічному кристалі, що називається – бібліотека.
Ведуча 3: З книгою ми пов'язали своє життя, з нею ми працюємо і відпочиваємо, їй ми безмежно віддані.

Для мене книга – світло дня,
Для мене книга – зорі ночі...
Моя сім'я, моя рідня,
мій розум, серце, мої очі...

Без книги я не проживу,
Вже як без вирію лелека...
Я і крізь вічність оживу
В отім святім – бібліотека.

Ведуча 1: Невеликою частиною бібліотек України є книгозбірні нашого району, в яких працюють самовіддані люди. Всі вона вважають свою професію не просто роботою, а своєю місією на землі, покликанням своєї душі. Це люди, які допомагають творити свято, цим дихають і живуть.

Я люблю бібліотеку
Зберігаю все тут до ладу
Кожну книжку з вигляду впізнаю,
Легко за роздільником знайду.

Так люблю, коли вони рівненько
У рядах на кожнім стелажі
Не тому, що я тут господиня –
Акуратні в мене читачі.

Тут книжки художні й наукові,
Для дітей є віршики й казки.
А крім того – аура спокою
В храмі книги затишно завжди.

Ведуча 2: Особливим багатством бібліотек завжди були і будуть її кадри – талановиті, досвідчені, кваліфіковані спеціалісти, безмежно віддані своїй справі. І сьогодні ми проводимо нагородження найкращих бібліотекарів району у 10-ти номінаціях.

Відкрийте нас, Ми – книги
Залюбки, впишіть між нашими
Частинами і главами
Нові якнайтепліші сторінки
Про цих людей, яких сьогодні славимо.

Музичне вітання
Ведуча 3: Дві сили найбільш успішно сприяють вихованню культурної людини: мистецтво і наука. Обидві ці сили поєднані в книзі.
Ведуча 1:
 У книгах закладена мудрість –
писали ж бо їх віками.
То ж гімн наш сьогодні – книгам
І людям, які їх читають.
Ведуча 2: Перша прочитана книжка – це перше знайомство з чарівним світом. Добре і щедре серце, а ще уміння, бажання, винахідливість потрібно мати бібліотечним працівникам, які працюють з дітьми. Це так важливо – підібрати ключик до дитячих сердець, зробити так, щоб кожне відвідування в бібліотеку стало мандрівкою в казку, в далекі, таємничі світи. 
Ведуча 3: Чим більше людям віддаєш ти,
Тим більше лишається тобі.
І так буде завжди.
Тож плекаймо вміння
Віддавати любов, тепло,
Зустрічний крок
І завжди будемо багаті
В щедрості серця і думок.
Ведуча 1: Давно сказано: хороша робота два століття живе. Живе і більше, нерідко багато тисячоліть. Якщо не в матеріальному своєму вираженні, то в людській подяці, пам'яті. За всіх часів в усіх народів понад усе цінувалися вміння, професійна майстерність. Хороший бібліотекар має бути компетентним і в книжках і в людях. Головне, щоб наші читачі не покидали бібліотеку з почуттями розчарування чи невдоволення. Тому що без читача немислима професія бібліотекаря.
Ведуча 2:
Роботи є на світі різні,
То знає кожен працівник
А ми – приходимо
В князівство світлих книг
Де думам вільно
Серцю в грудях тісно.
Це тут живе Остапа Вишні сміх
І на вустах бринить Тичини пісня.
Шлях від училища до пенсії
З великим стосом книг
Звичайно жіноча професія,
Хоч часто не чуєш ніг.
І часом зітхнеш крадькома
Пишучи з ранку і до темна
Бо як і всім – бібліотекарю
Зарплата, ой – як потрібна!
Вони ж й розумниці і скромниці
Їм все на світі треба знати.
Бібліотечні працівниці
Блоху зуміють підкувати.
І в цьому ви зараз переконаєтесь. Адже бібліотекарі – не тільки майстри своєї справи, а й люди з різнобічними інтересами, талантами.
Ведуча 3: А все ж така чудова ваша професія. Послухайте як гордо звучать ці рядки
Так, я книгар. Не лікар, не аптекар,
Не інженер, не вчитель, не банкір...
Я – більше: я Книгар! Бібліотекар!
Потрібен я – всьому наперекір.
Бібліотекар:
Не оминайте наш поріг,
Беріть скарби нетлінні в руки.
Нема прекрасніших доріг,
Ніж, в цей вселюдський храм науки.

До нових зустрічей!